Згорів унікальний костел, доля Кличка та смерть легендарного мера: яким для Києва був 2021 рік

Київ у році, що минає, пережив разом з країною локдаун, карантин, "Вовину" тисячу і загрозу атаки з боку агресора. Але були явища, з якими кияни зіткнулися вперше.

Детальніше – в матеріалі Новини.LIVE

Ремонти будинків і їжа в садочках – тепер за свої кошти

У 2021 році кияни вперше зіткнулися з тим, що тепер платити доведеться за все зі свого гаманця – ремонти в будинках, перебування дітей в садках і їхню шкільну їжу, на що раніше "трусили" бюджет.

Тепер на ремонти дахів, ліфтів, сходових клітин і каналізації в житлових будинках, мешканцям доводиться скидатися самим. Грошей на це в бюджеті вже немає і не буде. Можна попросити депутата виділити з депутатського фонду або приэднатися до Міської програми. Але скарги на жеки вже залишилися в минулому.

Безкоштовної їжі в дитячих садках вже теж не буде – з 1 лютого оплата харчування зросла в 1,5 раза, а доплати з бюджету Києва скасували через нестачу надходжень, пов'язаних з карантином.

Горів костел, знесли будинок Уткіна, Гостинний двір повернули... Мінкульту

У вересні в столиці сталася подія, що стала ударом для багатьох жителів. Під час репетиції на органі в костелі Святого Миколая спалахнула пожежа, ймовірно, через коротке замикання в музичному інструменті. В результаті загоряння повністю знищений унікальний орган, який робили безпосередньо для цього приміщення, зруйнована і унікальна люстра.

Побудована знаменитим київським зодчим Владиславом Городецьким в 1899-1909 роки будівля, один із символів і родзинок Києва, сильно постраждала зсередини і зовні. Після ремонту у 2022 році його обіцяють передати Римо-Католицькій Церкві, яка проводить там богослужіння. Але для багатьох киян знаменитий костел асоціюється з Національним Будинком органної та камерної музики. Приміщення для нього поки не знайшли. А київські органісти їздять з концертами по всій Україні або виступають на замовлення.

У квітні Київ зіткнувся з безпрецедентним нахабством забудовників. Серед білого дня, всупереч протестам небайдужих киян на вул. Симона Петлюри, 29 було дощенту зруйновано будівлю оливкового кольору, якій було 120 років. Будинок Уткіна недалеко від вокзалу був у відмінному стані після ремонту. Правда, охоронного статусу у нього не було. Його знесення потрясло навіть бувалих девелоперів: руйнівники, не отримавши дозволів на демонтаж від влади, створили небезпечний прецедент. Влада дії забудовників засудила. А громадськість закликала вважати, як в Європі, всі будівлі старше 100 років – історичними.

Закінчилася і боротьба за Гостинний двір, навколо якого в 2012 році кипіли пристрасті. Мінкульт, незважаючи на пропозиції Київради передати будівлю міської ради, прийняв скандальну будову на свій баланс. Поки ніяких рятувальних операцій на території Гостиного помічено не було, будівля руйнується і далі. 

В транспорт - за спецпропуском, а в ТРЦ – за сертифікатом

У квітні Київ зіткнувся з новим явищем – спецпропусками, без яких в транспорт не пускали навіть за всі гроші світу. Завдяки великому попиту на них, шахраї тут же стали їх підробляти, пропонуючи купити в інтернеті за 300 гривень. В інших великих містах України обійшлося без спецдокументів.

Ще одне чисто Київське явище – вхід в публічні місця за наявності сертифікатів вакцинації. Рішення Кабміну, звичайно, були обов'язковими для всіх, але виконував у підсумку його тільки один Київ. Правда, запитують сертифікати, як виявилося не скрізь і не завжди.

Самокати та скутери створювали небезпеку перехожим

Нинішнього року у столиці стало масовим таке явище, як орендні електросамокати, які швидко з'явилися у всіх районах. Вони у великій кількості та хаотично їздили на високих швидкостях, стикалися з людьми та врізалися у припарковані авто, створюючи небезпечні ситуації навіть на тротуарах.

При цьому мерія Києва спочатку заявляла, що нікому не погоджувала пункти прокату, а пізніше уклала меморандум із операторами прокату самокатів. Щоправда, на завершення сезону у КМДА заявили про порушення меморандуму з боку операторів. У поліції кажуть, що терміново потрібен закон, який би регулював індивідуальні засоби пересування, в тому числі скутери та моноколеса, оскільки в Україні їхній статус не визначений, як транспортний засіб.

Зміцнювали територіальну оборону

Ще у квітні після того, як в Україні почали говорити про ескалацію конфлікту на Сході та можливий масштабний наступ російських військ, у Києві стали доукомплектовувати 112-у бригаду територіальної оборони (ТрО), яка разом із підрозділами КМДА має "забезпечити оборону столиці, захист населення та охорону стратегічно важливих об'єктів у разі проявів воєнної агресії". Тоді ж мер Києва Віталій Кличко разом зі своїми підлеглими взяв участь у навчаннях резервістів, де керував танком та ховався в окопі, над яким проїжджала бронетехніка. Нагадаємо, закон, яким передбачається створення Сил територіальної оборони з батальйонами, набув чинності лише у серпні.

Цікаво, що у грудні, коли про загрозу ескалації заговорили вже на Заході, мер Києва Віталій Кличко провів засідання свого штабу тероборони. Але одразу "отримав на горіхи" від свого колишнього заступника нинішнього міністра оборони Олексія Резнікова. Мовляв, перевищує повноваження, адже процесом мають керувати військові.

Обшуки в мерії і закон "Про столицю"

У травні правоохоронці почали проводити масові обшуки в комунальних підприємствах і структурних підрозділах КМДА. Обшуки пройшли і вдома у соратника Віталія Кличка – Артура Палатного, керівника виконкому партії "УДАР Віталія Кличка", бізнесмена і просто друга.

До кінця року обшуки тривали, їх кількість переступила за 100. За результатами проведених слідчих дій, вручено повідомлення про підозру десяткам офіційних осіб.

Всі ці дії – ланки ланцюжка суперечки між Хрещатиком, 36 і Банковою, де Кличка хочуть зняти з посади голови КМДА і поставити людину, підконтрольну президенту.

Ще одна ланка – виклик Кличка на засідання РНБО, де його ну точно повинні були зняти. Але цього не сталося. Як і не прийнятий досі законопроєкт "про столицю", згідно з яким мер залишався б без крісла голови КМДА, впливу на бюджет і під контролем Кабміну. Бюджет, згідно з черговою версією законопроєкту, мали затверджувати – через райради, яких ще немає. Але поки у відносинах столичного мера і президента – тимчасове затишшя, а розгляд скандального законопроєкту перенесли на наступний рік.  

Зросли ціни на паркування, на черзі – тариф на проїзд

У липні в столиці відбулася транспортна революція. У громадському транспорті зникли паперові талони, кондукторів перевели в контролери, а штрафи за неоплачений проїзд підвищили. Місяць кияни шуміли і чинили опір, а зараз звикли і освоїлися.

Правда, питання про підвищення тарифу на проїзд – до 20 грн для всіх і 12 грн по картці киянина – поки завис. Перший заступник Кличка Микола Поворозник оголосив про підвищення ціни проїзду з нового року. Після шуму в ЗМІ сам мер туманно заявив, що підвищення відбудеться після... опалювального сезону. До слова, він зазвичай завершується в середині квітня. Цього року через проблеми з вугіллям і газом з'явилися розмови, що батареї можуть відключити і раніше.

Тарифи на паркування в центрі Києва підвищили з 10 до 35 гривень, що непідйомним для багатьох, хто користується особистим авто. Але і денну стоянку машин біля житлових будинків оголосили платною. За підрахунками, в місяць плата може скласти, як мінімум 1500 грн, проти чого вже бунтують жителі спальних районів.

Шулявську розв'язку, Подільський міст і метро на Виноградар знову не закінчили

Цього року в столиці сталася знакова подія. Фонд держмайна продав завод "Більшовик", один з корпусів якого заважає завершити будівництво Шулявського мосту. Чи продадуть місту корпус, на яких умовах, – питання поки не вирішене. Але розв'язка на Шулявці не буде добудована і в наступному році, як і Подільської мостовий перехід через Дніпро, і метро на Виноградар та інші довгобуди, які обіцяли здати в цьому році. У бюджеті Києва на наступний рік закінчення їхнього будівництва заплановано на 2023-2027 роки.

Низькі ціни відновили потік туристів

І про хороше. Багато киян в цьому році помітили в центрі велику кількість туристів, серед яких переважна більшість з арабською зовнішністю. Як виявилося, туристи, – частіше з ОАЕ, – через те, що частина країн через карантин була закрита для іноземців, а Україна – ні, вибрали Київ. Тим більше, що ціни для них у нас на проживання та їжу – просто смішні. Хоча ми цього і не помітили. 

З життя пішли легенди

У Києві цього року нас покинули люди, які увійдуть до історії міста. У листопаді від наслідків коронавірусу помер Олександр Омельченко. Протягом 10 років він керував столицею посади заступника голови КМДА та двічі обраного мера, його час називають епохою великого будівництва. За нього було добудовано та відкрито вісім станцій метро та почалося будівництво храмів. Був відновлений Успенський собор у Лаврі, побудований Михайлівський Золотоверхий, Церква Успіння Богородиці Пирогощі, Церква Різдва Христового, церкви у мікрорайонах. Він запустив у 2004 році будівництво Подільського мостопереходу і за два роки спорудили 7 кілометрів. Хоча ставлення киян до нього не однозначне, багато хто не може йому пробачити смерті людей під колесами його авто, а також "кумівство" у стінах мерії.

У листопаді світ залишила ще одна легенда Києва – театральний режисер Віталій Малахов. Творець і художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі, він запам'ятався киянам новаторськими підходами в театрі та любов'ю до Києва – міста, в якому він народився і прожив все життя.

У жовтні у Києві після тривалої хвороби помер відомий письменник Ігор Січовик. Писати він почав у 12 років. З того часу письменник створив сотні цікавих творів. Творчість Січовика вивчають і у початковій школі. Багато його творів є класикою позакласного читання. Один із найвідоміших творів – повість "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні".