Знесли історичну садибу без жодних дозволів — як боротися зі свавіллям влади Києва

Деревʼяна садиба, яка слугувала одним з небагатьох прикладів забудови Києва XIX століття, стала черговою жертвою  столичних забудовників. Знесли її зранку 10 серпня без жодних дозволів, а влада тим часом — бездіяльна.

Чому для Києва це вже стало регулярною практикою і як з цим боротися, Новини.LIVE розповіла депутатка Київської міськради 9 скликання та керівниця ГО "Місто-сад" Євгенія Кулеба. 

Архітектурна спадщина чи "якась халупа"

Ця садиба була прикладом забудови Києва після великої пожежі 1811 року. Особливість її полягає в тому, що таких будівель збереглося дуже мало в столиці. Вони мали б стати обличчям міста, але не на думку міського голови.

"Мені сьогодні подзвонила людина і сказала, що Кличко не вважає, що це історична будівля. Він поспілкувався з очільником Подільського району, він сказав, що там якась халупа стояла. Тобто немає взагалі цієї цінності", — розповіла Євгенія Кулеба. 

Ця будівля перебувала під пильним наглядом ГО "Мапа реновації", яка зараз активно відслідковує подібні знесення. За інформацією громадської організації, жодного дозволу від Департаменту охорони культурної спадщини на знесення не було.

Цю інформацію підтвердили й у Міністерстві культури. 

Також картка порушення благоустрою була скасована Департаментом благоустрою. Тобто жодного права на знесення садиби не було.

Чому це відбувається у Києві і як з цим боротись

За словами Євгенії Кулеби, у Києві таке свавілля відбувається в першу чергу через інтереси міської влади. 

"Це великі фінансові інтереси і, на жаль, дуже часто влада в місті — не буду називати, всі ми знаємо хто в нас влада в місті — є частиною цих бізнес-інтересів", — нарікає депутатка міськради. 

Місто вже давно мало б офіційно визначити, як має виглядати Київ, які будівлі потрібно зберігати, а які цінності не несуть, і які території пріоритетно мають віддаватися під забудову.

На думку Євгенії Кулеби такими місцями мали б стати колишні промислові зони, а не історичні ареоли столиці. 

Однак такої загальної стратегії немає. Її мали б просувати Департамент охорони культурної спадщини та головний архітектор міста. Однак у ДОКС досі не назначили нового керівника, а про існування головного архітектора більшість киян навіть не чули. 

Боротися з таким свавіллям у столиці необхідно комплексно, вважає Євгенія. 

По-перше, потрібна спільна роботи тих небагатьох депутатів Київміськради, які не лобіюють інтереси забудовників. 

По-друге, винні повинні нести кримінальну відповідальність. Прокуратура має порушити провадження стосовно таких неправомірних дій. 

"Якщо хоча б пару таких буде випадків, що хтось без дозвільних документів зніс будівлю і потім за це поніс кримінальну відповідальність, тоді, мені здається, люди будуть більше боятися", — вважає Євгенія Кулеба.

По-третє, потрібно мати чітке бачення, яким має бути Київ, що є історичною забудовою, а що ні, і як ми її мусимо зберігати. 

І останнє — це тиск громадськості.

"Це єдине, насправді, на що реагує мер, він дуже боїться таких репутаційних ризиків, коли розгортаються великі скандали. Водночас, звісно, він вже до них звик. Він думає, що поскандалять і зупиняться", — говорить депутатка Київміськради. 

Нагадаємо, у мережі зʼявилась інформація про те, скільки Віталій Кличко офіційно заробив за період воєнного стану. За даними з апаратом КМДА, це сума понад 1 мільйон гривень.