Змерзлі, але незламні: київський ботсад зігріває свої орхідеї "буржуйками"
Пічки-булер’яни, бочки для багаття і стоси пелет поруч з пальмами — такий вигляд мають тепер тропічні оранжереї Національного ботанічного саду імені М. Гришка у Києві. Унікальна колекція рослин, яка збиралася протягом десятиліть, опинилася на межі загибелі: рослини потерпають від холоду, а опалювати оранжереї немає чим.
Насправді це не перший удар, який війна завдала київському ботсаду. Через бойові дії він протягом тривалого часу був зачинений: навіть славетний сезон цвітіння бузку, подивитися на яке щороку збиралися сотні тисяч киян і гостей міста, цього року відбувся без відвідувачів. Люди залишилися без улюбленого весняного видовища, а ботанічний сад — без прибутку від продажу квитків.
"Мало хто з відвідувачів над цим замислюється, але насправді ми суто наукова установа. Ботанічний сад — це науковий підрозділ Національної академії наук і, відповідно, фінансується з державного бюджету. Але цього фінансування недостатньо, тому прибуток від квитків був для нас дуже суттєвим джерелом надходжень. Те, що ми його втратили, дуже сильно позначилося на нашому бюджеті", — розповів Новини.LIVE старший науковий співробітник відділу тропічних рослин, доктор біологічних наук Роман Іванніков.
Дотягнути до весни
Ботанічний сад має власну котельню, яка працює на пелетах, але через війну ціни на пелети за рік підскочили майже вдвічі — з 7600 до 12000 гривень за тону. Державного фінансування не вистачає не тільки на опалення, але й на зарплату працівникам ботсаду. При цьому зарплати тут і до цього були не бозна-які: інженерний склад отримував "мінімалку", наукові співробітники — від 9 до 12 тисяч.
"Зараз зарплатна стаття співробітників ботанічного саду вже третій місяць поспіль фінансується лише на 40%. Але все одно всі ми ходимо на роботу. Бо якщо ходити на 40%, то вже через тиждень сюди можна і не приходити. Тут щодня треба вкладати свою працю, щоб зберегти і дотягнути до весни наші колекції", — каже Роман Іванніков.
Однак для себе працівники грошей не просять — їх хвилює, що немає чим опалювати оранжереї з рідкісними тропічними рослинами. Тропічна колекція збиралася протягом половини століття: співробітники їздили в експедиції по всьому світу і збирали зразки рослин в Африці, Європі, Азії, Австралії, Північній та Південній Америці. Якщо це зібрання тепер загине, то відновити його буде неможливо.
"Якщо раніше можна було приплисти, умовно кажучи, в Бразилію або Зімбабве, вийти на берег, набрати, що тебе цікавить, і привезти собі у ботсад, то тепер це практично неможливо. У сучасному світі існує ціла низка обмежувальних міжнародних документів, відповідно до яких ми спочатку маємо отримати дозвіл на збір, потім дозвіл на вивезення, на перевезення, на ввезення в Україну, на легалізацію в межах колекції тощо. Тому говорити зараз, що ми втратимо оцю або оцю рослинку, а потім привеземо собі таку ж саму нову, неможливо. Враховуючи всі обмеження, її офіційне ввезення в Україну може коштувати тисячі доларів", — пояснює Іванніков.
Але навіть якщо гіпотетично хтось згодиться фінансувати такі витрати, відновити колекцію повністю все одно не вдасться. За статистикою, приблизно 25% рослин, які зараз зберігаються в колекціях ботанічних садів, вже не зустрічаються у дикій природі.
"Є і ще один момент: не всі зразки, які є у нас в колекції, повністю досліджені. А вони можуть мати такі властивості, містити такі сполуки, що це виведе нашу промисловість або фармацевтику, або косметологію на абсолютно новий рівень. І якщо ця рослина офіційно є у нас в колекції, то Україна має офіційне право її використовувати. А якщо у нас її немає, відповідно, Україна не матиме такого права", — зазначає Іванніков.
Змерзлі, але незламні
У купольній оранжереї — найбільшому оранжерейному приміщенні ботсаду (приблизно 1000 кв. м) зараз волого і прохолодно. Термометр, причеплений до одного з фікусів, показує 11 градусів тепла. Для тропічних рослин, які тут зібрані, це катастрофа: більшість з них призупиняє свої життєві процеси при +15°С, а для нормальної життєдіяльності їм потрібно щонайменше +20 градусів.
На доріжках розставлені пусті металеві бочки з-під олії. Роман Іванніков каже, що це приготування на екстрений випадок: якщо не буде іншого виходу, співробітники розводитимуть багаття просто в бочках, щоб хоч якось зігріти повітря в оранжереї.
У деяких рослин на листі вже почали з’являтися плями — побічний ефект довгого перебування на холоді.
В оранжереї, де ростуть сукуленти, також прохолодно. Однак кактуси, алое й агави поки що почуваються непогано — як кажуть співробітники, "температура на нижній межі задовільності".
Колекція орхідей теж потерпає від холоду, але поки що тримається. Основний сезон квітування у орхідей припадає на січень, але якщо б була можливість підтримувати вищу температуру, цвітіння почалося б раніше. Втім, окремі види примудряються цвісти вже зараз.
Одна з головних "зірок" орхідаріума — хижа рослина непентес. "Глечики" непентеса — це не квітки, а видозмінене листя: їхня верхня частина виділяє солодкий сік, який приваблює комах, а на дні збирається травна рідина. Сівши на край "глечика", комаха зісковзує вниз і потрапляє у травну рідину, де й перетравлюється. Через декілька годин від комахи залишається тільки хітинова оборонка, а непентес отримує потрібні йому поживні речовини.
Деякі види непентесів здатні харчуватися не лише комахами, а й дрібними тваринами — жабами, ящірками, гризунами. У київському ботсаді непентес зазвичай "закусює" мухами та метеликами — але тільки у теплий сезон. Зараз комах в оранжереї немає, тому хижа рослина поки що сидить на вимушеній дієті. "Ковбасою підгодовуємо", — жартують співробітники ботсаду.
В колекційних оранжереях, де зберігається основний рослинний фонд і куди відвідувачів зазвичай не пускають, пахне димом: топляться пічки-булер’яни. Співробітниці підкидують у пічки дрова, принесені волонтерами — кажуть, поки що протриматися можна. Але подекуди на листі вже виступає грибок — наслідок довгого впливу низьких температур.
"Шукаємо гроші на генератор"
Пелети для котельні, яка опалює ботсад, зараз закупаються переважно коштом донатів. Днями було доставлено першу партію пелет, придбаних за допомогою благодійного фонду Peli can live, який збирає пожертви для проєкту "Тепло для оранжерей". На сьогодні вже зібрано понад 700 000 гривень, але на опалювальний сезон 2022–2023 ботсаду потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень.
"Якщо у вас є можливість та бажання, ви можете допомогти проєкту якимось грошовим внеском. Описання та звітну документацію проєкту можна знайти на нашому сайті, щоб люди могли знати, куди і на що саме йдуть їхні гроші", — пояснює Роман Іванніков.
Фізична допомога теж потрібна.
"У нас є група "Волонтери ботанічного саду", і у рамках цієї групи ми намагаємося скеровувати волонтерів, які можуть прийти і чимось фізично просто допомогти. Вчора, наприклад, у нас була дуже велика акція, приходили рубати і носити дрова для пічок-булер’янів. До того ж, завжди є планові роботи, наприклад, вирізка сушняку", — каже науковець.
Врешті-решт, допомогти ботанічному саду можна і просто купивши квиток. Навіть якщо вас не дуже манять прогулянки взимку, варто хоч раз спробувати, і ви побачите, що насправді зимовий ботсад нічим не гірший за той квітучий рай, який так приваблював вас навесні і влітку.
"У нас чудові ландшафтні композиції, і кияни або гості міста, які відвідували наш ботанічний сад взимку, знають, які прекрасні краєвиди відкриваються на лівий берег Дніпра. У нас є ліси Карпат, ліси Далекого сходу, у нас є ділянка Середньої Азії. Тут можна чудово проводити час на вихідних. Крім того, в оранжереях у нас на січень традиційно припадає квітування азалій, і всі небайдужі знають, наскільки це дивовижне видовище. Ну і, звісно, взимку квітує наша колекція орхідей: це також непересічне видовище, можна прийти і подивитися", — нагадав Іванніков.
Насправді будь-які фінансові надходження можуть неабияк допомогти оранжереям дожити до весни. Бо навіть якщо вдасться закупити достатню кількість пелет для котельні, проблема з опаленням цим не вичерпується.
"Опалення у нас хоч і на пелетах, але теплоносії по трубах переганяються електричними насосами. Як тільки зникає електрика, батареї в оранжереях холонуть. Навіть якщо нам вдасться під'єднатися до міської системи опалення (як раз зараз ми намагаємося це зробити), то все одно буде потрібно, щоб насоси працювали", — кажуть співробітники.
Тому зараз у ботсаді думають, де взяти гроші на генератор, який зможе забезпечувати роботу циркуляційних насосів.
"Ми підрахували, що для котельні нам потрібен генератор загальної потужності десь до 80 кВт. Але якщо говорити про насоси, які забезпечуватимуть тепло від міста, то там достатньо і 10-15 кВт", — сказав Роман Іванніков.
Рахунки для благодійних внесків на проєкт "Тепло для оранжерей"
Рахунок у гривні: БО "БФ "Пелі кен лів" Код ЄДРПОУ 41215609 п/р UA353052990000026001016221820 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Київ МФО 305299 Призначення платежу: благодійна допомога
Оплатити через LiqPay посилання: https://www.liqpay.ua/uk/checkout/card/i19148057514
Реквізити платежів в іноземній валюті можна знайти на офіційному сайті Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України.
Фото: Ольга Кононенко / Новини.LIVE
Читайте Новини.live!