Запас продуктів, документи та зручний одяг: що робити киянам, якщо вторгнення ворожих військ стане реальністю

Тема широкомасштабного наступу Росії на Україну стає дедалі актуальнішою. Про це говорять політики, ЗМІ, у соціальних мережах та на кухнях.

На підтвердження серйозності ситуації Держдепартамент США дав дозвіл на добровільний від'їзд з України членам сімей співробітників свого посольства у Києві, який уже розпочався у понеділок 24 січня. У МЗС України заявили, що вважають евакуацію сімей дипломатів США "передчасним кроком". Однак, за Америкою про евакуацію своїх дипломатів, як повідомляє ВВС, оголосила Великобританія, а потім і Австралія.

Втім, у Євросоюзі поки що не бачать причин для евакуації сімей своїх дипломатів. Але ж плани евакуації вже готують.

Що робити киянам у разі вторгнення, куди бігти і на кого сподіватися, скільки людей можуть прийняти підземні укриття Києва, - докладніше про це у матеріалі Новини.LIVE.

Підвали без води для бабусь і сховища для працівників 

На даний момент у Києві близько 4000 об'єктів подвійного призначення, які можуть бути використані для захисту населення. Про це Новини.LIVE повідомили у Департаменті муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації, який наприкінці 2021 року презентував інтерактивну карту "Укриття населення м. Києва".

"Це підвали, напівпідвали житлових будівель, цокольні поверхи, підземні станції метро, підземні паркінги та переходи. Ми постійно перевіряємо ці об'єкти: якісь укриття виключаємо зі списку, якщо підвали та інші сховища не підходять для захисту населення, якісь додаємо. Фонд таких підвалів - понад 10 тисяч, але, виходячи з технічних характеристик, підійдуть не всі, тому що там знаходяться бойлерні та котельні. І ми не можемо запустити туди людей для захисту", - каже Новини.LIVE директор департаменту Роман Ткачук.

Велика частина об'єктів подвійного призначення, за словами Ткачука, не призначені для перебування там людей більше трьох годин.

"Вони призначені для захисту населення від таких елементів ураження, як обстріли, бомбардування. Далі у разі розвитку надзвичайної ситуації проводитиметься евакуація населення. Там немає їжі і води, в підвалах максимум світло, лавочки. щоб пересидіти бабусям, відро. Але жити там не можна", - каже Ткачук.

<iframe src="https://www.google.com/maps/d/embed?mid=1GoP1MtW6Zpmn_0-VXnleUBPa-NXBqGS_" width="640" height="480"></iframe>

На сайті КМДА є окремо опублікований список сховищ. 

Крім того, в столиці ще є 514 категорованих сховищ для працівників максимально працюючої зміни, які трудяться в особливий період. 

"Такі сховища знаходяться в лікарнях, на холодокомбінатах, на заводах "Антонова", "Радар"," Артема", які виробляють продукцію для захисту населення. Вони працюють, хоча чисельність цих підприємств вже в п'ять-вісім разів менша, ніж при розквіті СРСР. Такі сховища забезпечені ємностями з водою", - розповідає Ткачук.

Як нещодавно заявив заступник голови КМДА з безпеки Андрій Крищенко, бомбосховища – це старі, ще радянські конструкції, які здебільшого були на великих столичних підприємствах. Багато хто з них зараз у приватній власності. Але при цьому вони добре укріплені та розраховані на велику кількість людей. Департамент безпеки їх перевірив.

На Лівому березі небезпечніше

Якщо уважно подивитися на інтерактивну карту або подивитися список сховищ, видно, що в більшості районів на правому березі більше рятівних місць при "особливих" ситуаціях. Там у багатьох старих будівлях і хрущовках є справжні сховища, обладнані при СРСР, який був готовий до ядерної війни, і там розташовані підземні станції метро.

У метро, за словами заступника начальника метрополітену Наталії Макогон, можуть розміститися до 200 тисяч осіб, але не в спеціальних укриттях, а на платформах станцій.

"При особливій необхідності можуть бути використані тунелі. Фонтанчики з питною водою, які зараз закриті, розміщені прямо на станціях. Всі станції оснащені пунктами надання першої медичної допомоги", - каже Макогон. У підземці люди можуть перебувати до 48 годин.

Найбільш вразливими можуть виявитися жителі лівого берега столиці. Там всі станції наземні і не призначені для укриття людей. А такі мікрорайони, як Русанівка і Березняки, і зовсім побудовані на намивних пісках. Зокрема, на Русанівці, яка знаходиться в центрі Лівобережжя, всього шість будинків обладнані підвалами.  

За словами Романа Ткачука, у разі надзвичайної ситуації ці кияни можуть сховатися в підземних переходах або підземних паркінгах, якщо такі є.

У той же час при деяких видах хімічної небезпеки легше рятуватися якраз жителям Лівобережжя, де розташована більшість висоток.

"Якщо відбуваються аварії на хімічно небезпечному підприємстві, - а у нас в місті таких 18, наприклад викид аміаку, тоді потрібно евакуювати людей з верхніх поверхів, так як аміак піднімається вгору. Якщо викид хлору, який "важкий" і опускається вниз, ні в якому разі не можна спускати людей в підвал, а піднімати на дах будинку, звідки евакуювати", - каже Ткачук.

Непорушний запас

Запасів продуктів у сховищах немає, як підкреслили в Департаменті муніципальної безпеки КМДА, оскільки влада економить бюджетні кошти на їх зберіганні. Як запевняє нас Роман Ткачук, в кожному районі є управління торгівлі, в яких на випадок НС розроблений механізм забезпечення.

"У разі надзвичайної ситуації управління підключають підприємців, які займають торгівлею продуктами. Вони і будуть забезпечувати такі місця, де знаходяться люди", - пояснює нам Ткачук.

Крім того, за його словами, в столиці є свій резервний міський фонд, де зберігається недоторканний запас на випадок НС. Нас запевнили, що там є все необхідне, але подробиці не розповіли, оскільки ця інформація "має дані з обмеженим доступом".

"Інформація про обсяги та порядок використання недоторканних запасів регламентується низкою законів України, постанов і наказів і положень Міноборони", – кажуть у Департаменті муніципальної безпеки КМДА.

 Слухати сирени і бігти

Як показав недавній досвід Алмати, громадяни майже миттєво можуть опинитися без мобільного зв'язку та джерел інформації, якщо відключать інтернет. На цей випадок, як кажуть у КМДА, слід слухати звукові сигнали – сирени, які вже відпрацьовували у Києві. У критичних умовах система оповіщення населення, яку обслуговує "Укртелеком", виявилася найнадійнішою.

"Система має на увазі подачу звукового сигналу ЦО. Це сирена: "Увага всім!" і переривчасті гудки. Після цього диктор начитує текст про те, що сталося і що робити людям. Потім передача інформації по всіх каналах зв'язку - телевізор, радіо, інтернет, мобільні телефони та гучномовці на вулиці. Якщо пропав зв'язок або електрика – звук сирени точно можна почути. І далі діяти, згідно з інструкцією - бігти в метро, укриття, але в будівлі точно залишатися не можна, особливо, при бомбардуванні. Але в такому випадку рішення приймають військові", - каже Ткачук.

Тим часом рятувальники радять за першої нагоди залишити разом із сім'єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити у безпечне місце дітей та родичів похилого віку. Необхідно взяти з собою всі документи, цінні речі та цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно розпочинати заздалегідь. Необхідно підготувати "екстренну валізку" з речами, які можуть знадобитися при знаходженні в зоні НС або при евакуації в безпечні райони.

Почитати поради рятувальників про те, як вести себе в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру, можна за посиланням.

Потрібно мати свій план

Як вважають у КМДА, потрібно мати і свій план дій на випадок небезпеки, який має бути відпрацьовано.

"Усі документи мають бути у доступному місці. Якщо є автомобіль, ключі повинні лежати так, щоби можна було відразу схопити їх і вибігти. Треба розуміти, де знаходиться найближче укриття - бомбосховище, об'єкт подвійного призначення або підвал, паркінг, метрополітен. Під рукою повинен бути зручний одяг, який можна швидко надіти та вибігти. Звичайно, в таких ситуаціях не потрібно користуватися ліфтами, краще спускатися пішки. Можливо, варто взяти якийсь мінімальний набір води та продуктів спочатку", - заявив у недавньому інтерв'ю одному зі ЗМІ Андрій Крищенко.

За його словами, кожна людина в голові має мати план дій на випадок небезпеки. При цьому у разі потреби передбачено евакуацію населення.

"У нас опрацьовано план, прописано, як її проводити, місця збору тощо", - заявив Крищенко.

New-ДНД і нерегулярні війська

У разі діяльності ворожих ДРГ та незаконних воєнізованих формувань у Києві до захисту міста будуть залучені батальйони 112 бригади територіальної оборони міста, які діятимуть під керівництвом військових, а також районні громадські формування, у тому числі "Муніципальна варта", які проводитимуть спільні заходи з Нацгвардією та Нацполіцією.

Також до ліквідації будь-яких надзвичайних ситуацій залучатимуться Комунальні підприємства "Муніципальна охорона" та КАРС, підпорядковані Департаменту.

"У кожному районі Києва є свій батальйон територіальної оборони. Туди можна записатися в резервісти через військкомати, укласти контракт резервіста. Зараз вони дуже активно формуються. За законом чисельність бригади ТО на Київ має становити 4600 осіб, і ми наближаємося до цієї цифри", - розповідає нам заступник директора Департаменту Олег Куявський.

За його словами, для батальйонів щотижня проводять теоретичні навчання, а раз на місяць - вогневу підготовку на базі однієї з військових частин під Києвом.

"До нас приходять навіть з дружинами. Ніяких обмежень по військовій підготовці, щоб потрапити в тероборону, немає. Ці батальйони забезпечують охорону адмінбудівель організацій, що забезпечують життєдіяльність міста, охорону вантажів. Сприяють правоохоронним органам. Це нерегулярні війська, хоча не обов'язково мати військовий квиток для участі в бригаді", - розповідає Куявський.

Нагадаємо, в березні мер Києва Віталій Кличко, його заступники та голови районів столиці взяли участь у військових навчаннях у навчальному центрі "Десна". Сам Кличко та інші чиновники стріляли, кидали гранати, лягали під танк.

Громадські формування, які активно себе показали під час активної фази подій на Майдані восени-взимку 2013-2014 року, коли місцеві жителі збиралися і охороняли від "тітушок" свої будинки, існують і зараз. Правда, на відміну від 2014-го, зараз вони діють під контролем поліції, майже як добровільні народні дружини за радянських часів.

"Члени громадських формувань проходять підготовку в поліції та інструктаж. Їм видається посвідчення. Але люди з кримінальним минулим, що пройшли по базах правоохоронних органів, порушники КПК не можуть бути допущені в ці формування. Але при цьому для вступу в них немає обмежень за віком і здоров'ям. Ці формування підпорядковуються штабу формування - Нацполіції та КМДА", - пояснює Куявський.