Топ книг, які допоможуть зрозуміти Революцію гідності

Майдан у 2013 році перевернув життя українців з ніг на голову, змінивши світогляд, повернувши у серце патріотизм та заклавши непохитний курс на Європу. Змінилася і література. На книжкових полицях з'явилися спогади не про війну предків, а про війну сьогодні. 

Для багатьох людей книги стали джерелами осмислення подій під час Революції гідності. Та чи достатньо в українській літературі описали Майдан, можуть оцінити тільки експерти літературного слова. 

Спеціально для Новини.LIVE програмна директорка Litosvita, модераторка Книжкового клубу Верховної Ради, доцент Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій Світлана Привалова назвала кращу літературу, яка здатна похитнути стовпи критичного мислення.

- Чи достатньо висвітлена Революція гідності в українській літературі?

- Тема Революції гідності для української художньої літератури менше висвітлена, звісно, ніж події, які потягнулися за цим. Не встигли письменники відрефлексувати на тему “ні попівськії тортури, ні тюремні царські мури” зими тринадцятого року, як “покотилася лавина” з кримського півострова, потім запалав Схід.

А все ж на вдумливе письмо, яке звітує великою формою - романом, як би це банально не звучало, потрібен час. А коли відбувається швидка зміна з наступу на приватні кордони громадян від власної держави на загрозу національним кордонам від сусіда, який проявив себе агресором - то погляд митця зміщується в гарячішу точку.

Інша справа нон-фікшн література, яка є потужнішим джерелом осмислення, бо не переводить нас у площину домислів та вимислів, а свідчить по факту. У подіях Революції гідності нам важливо осмислювати постаті, рішення, порядок розвитку подій, хто кому дзвонив і з ким радився, хто був при владі і хто не має морального права сьогодні виступати “головою-говорилкою” на телевізійних політичних ток-шоу, як змінювалися суспільні настрої й поступово набували електричної напруги, якою була оптика на наш революційний досвід міжнародних партнерів. А для цього є відповідна літературою.  

- Кого варто почитати?

- Радила б поцікавитися кількома виданнями, які можуть при сукупному прочитанні  допомогти скласти точку зору на цей серйозний досвід новітньої історії України, посилити чи похитнути стовпи критичного мислення.

Книга письменниці, публіцистки Оксани Забужко “Літопис самовидців: дев'ять місяців українського спротиву” хронологічним кроком від Євромайдану до АТО фіксує феномен народження нації, висвітлює, як змінювалися настрої від мирного протесту до національно-визвольної боротьби. Тут свідчення й тексти популярних дописів у соцмережах, новини, які відіграли життєву роль у об'єднанні нації під час Революції. 

Або видання “Євромайдан: хроніка відчуттів” за упорядкуванням Василя Карп’юка. Це оптика митців Андруховича та Винничука, Жадана та Прохаська  на Євромайдан. Можливість співпереживати й міркувати разом. 

Відповідально працювало над темою видавництво “Дух і літера”, яке подарувало книжковій поличці видання “Майдан. Свідчення”. Воно конструювалося з численних інтерв'ю учасників Майдану. У книзі за редакцією Леоніда Фінберга, Ірини Бернард та Олени Андрєєвої наразі зібрана пряма мова медичних працівників, волонтерів, представників благодійних фондів, координаторів в регіонах. 

Разом з тим окремою цінністю є праці журналістів та аналітиків, які спробували встановити таймлайн революційних подій. Видання “Майдан. Нерассказанная история” шеф-редакторки інтернет-видання “LB.ua” Соні Кошкіної теж про свідчення, але це свідчення тих, хто керував, приймав рішення по обидва боки барикад.

Соня реконструює цей відтінок історії України з листопада 2013 до втрати Криму та Донбасу. Ця реконструкція на основі матеріалів інтерв'ю із знайомим іконостасом: Петро Порошенко та Ринат Ахметов, Олександр Турчинов та Олександр Янукович, Тимошенко, Пашинський, Добкін та ін.

Зрештою, як писав колись Юрій Андрухович: “Це, - казав профессор один зі Штатів,- історичних праць моїх персонажі.” Я не хочу вживати імен цих татів. На вустах залишається присмак сажі”. То всі татусі, яких слід згадати - тут у тексті журналістка пом’янула. 

Погляд на Революцію гідності зі сторони можна віднайти у книзі друга України, американського конгресмена Джона Маккейна “Буремна хвиля. Добрі часи, праведні справи, великі битви та інші звитяги”. Враження від велилюдного Майдану під час Революції гідності він описав окремою сторінкою у власних мемуарах. Це особливо корисно для тих, хто відстоював думку про сценарний розвиток подій.  

Загалом, кожне слово і кожен спогад у цій темі - важливі, бо як говорив недавно Вахтанг Кіпіані, люди мають здатність забувати, перекручувати або перебільшувати. І це часто не з бажання відтворити неточно, це скоріше від імпульсу дати повну реконструкцію і відгукнути події через власний світогляд і рефлексії.

Тому істину знайдемо, коли будемо уважні до кожного свідчення, бо так і твориться націєтворчий колективний досвід.