Легендарний "Електронмаш" у Києві пустять із молотка: як виглядає підприємство зараз і що з ним буде. Фото

Ще у жовтні Фонд держмайна України (ФДМУ) оголосив, що 12 листопада відбудеться аукціон з приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш" (Державне науково-виробниче підприємство (ДНВП) "Електронмаш").

Як передає кореспондент Новини.LIVE, 10 листопада голова ФДМУ Дмитро Сенниченко влаштував журналістам екскурсію по об'єкту і заявив, що 11 листопада – останній день прийому заявок на конкурс. Аукціон проводитимуть на майданчику Прозорро.Продаж, і вже відома стартова ціна об'єкта - 66 млн гривень. 

Історія

"Електронмаш", утворений в 1965 році на базі Київського заводу керуючих і обчислювальних машин, був одним з найпотужніших підприємств з виготовлення електронно-обчислювальних машин в СРСР. З розвитком технологій і переходом від планової до ринкової економіки підприємство не витримало конкуренцію на ринку – залишилися напівзруйновані стіни і покинута територія. 

"Електронмаш" мав кілька великих цехів і був найпотужнішим в Радянському Союзі підприємством з виробництва ЕОМ і комплектуючих. Завод тоді став прикладом для багатьох, завдяки розробці автоматизованого комплексу діагностичного контролю "Кодіак", який почали застосовувати на інших виробництвах. За це підприємство навіть було удостоєно премії.

Тут не тільки виробляли ЕОМ за наявною технологією, але і розробляли нові технології, включаючи "Вихор" для космічних апаратів, або "Мир", що вже має щось спільне з персональними комп'ютерами. Особливо виробництво запам'яталося через випуск зовнішніх накопичувачів і магнітних дисків (дискети).

Сьогодні

Фонд держмайна отримав для проведення приватизації зруйнований, доведений до крайності об'єкт в кінці 2020 року. За даними ФДМУ, в липні поточний борг ДП становив майже 1 млн грн.

Наразі найцінніший актив заводу – земельна ділянка біля Великої Окружної дороги в Києві площею 13,76 га. На ній розташовано понад 107 тис. кв. м будівель. Це один з найбільших об'єктів приватизації в столиці. 

Підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі тому, що не є профільним активом держави. Саме це стало причиною значних боргів "Електронмашу" – зокрема, поточна кредиторська заборгованість становить 924 490,00 грн. Прострочена заборгованість - 11,9 млн грн, з яких 5,4 млн грн – борг по зарплаті. Потенційний покупець повинен буде протягом першого півріччя погасити всі ці борги.

У 80-х роках на сотнях тисяч квадратних метрів комплексу підприємства працювало близько 10 тисяч осіб. 

На сьогоднішній день тут працює 139 людей, а функціональним залишилося лише пара цехів. Практично всі працівники тут - пенсіонери, деяким вже за 80 років. Зарплати вони не бачили вже майже рік. 

Один з працівників - слюсар-шліфувальник Дмитро - розповідає: працює тут з 1974 року, але наразі жити змушений за рахунок того, що продає зі свого маленького городу в приватному будинку. 

"Я роблю редуктори. Раніше багато чого виробляли - навіть деталі для медприладів, щоб прискорити реабілітацію. Завод міг би продовжувати роботу, - говорить він. - Тут он досі верстати робочі є, навіть японські верстати стоять. А так що - продадуть, побудують тут ТРЦ якийсь. А куди людям розважатися, якщо їсти навіть нічого? Плюс, тут підвали, бомбосховище - що з ними буде? Ми-то вже якось так - отримуємо пенсію, працюємо потихеньку. Тут всі пенсіонери, деяким по 85 років вже. Коли "Електронмаш" закриють - просто підемо і все". 

Нині "Електронмаш" отримує замовлення від "Укрзалізниці" і рідше – від КП "Київський метрополітен" на виготовлення блоків живлення для пасажирських вагонів. ДП "Електронмаш" загалом випускав прилади живлення бортових електромереж для тролейбусів, трамваїв, вагонів метрополітену та пасажирських вагонів залізниці. Також підприємство виробляє побутові лічильники газу, контрольно-касові апарати, електронне обладнання управління вітровими електричними установками. 

Але ці замовлення не перебивають борги підприємства. Глава ФДМУ Дмитро Сенниченко переконаний, що приватний бізнес буде краще управляти заводом, ніж держава. 

"Коли Україна переходила до ринкової економіки, держава, на жаль, не зуміла вміло розпорядитися "Електронмашем". Якби тоді, у 90-х роках, підприємству знайшли ефективного приватного власника, ми б сьогодні мали виробника конкурентної високотехнологічної продукції. З 2017 року "Електронмаш" почали активно рейдерити, бо хтось хотів задарма привласнити його майно. Альтернатива такому цинічному "віджиму" - це цивілізована прозора приватизація", - підкреслив Сенниченко.

Сенниченко порівняв комплекс ДП з підгнилим яблуком – його доречно продати, поки воно не згнило остаточно.

"Ми не накладали жодних обмежень на потенційного інвестора зі свого боку. Якщо він знайде тут якісь цінні технології - можливо, він вирішить відновити виробництво або збереже. Але навіть якщо ні - вчасно проведена приватизація активу, поки він має цінність, значить, що у активу є шанс на перепрофілювання. Подібно яблуку, - на цих словах він бере з кошика поруч яблуко з гнильцею, – якщо воно трохи підгнило, його потрібно швидше нести, інакше, - бере друге і упускає на підлогу, – воно зіпсується і з ним вже нічого не зробити".

"66 млн гривень - це балансова ціна: скільки коштують підлога, стіни, стеля. А ось попит може її підвищити, тим самим актив буде оцінюватися за ринковою вартістю. Від "Електронмашу" залишилися напівзруйновані стіни, занедбана територія і боргів майже на 13 млн гривень - це майже 4 тисячі десятилітрових кисневих балонів, які в умовах пандемії врятували б людські життя", - підкреслив Дмитро Сенниченко. 

На будівлі комплексу неодноразово відбувалися рейдерські атаки. Справа доходила до підпалів: Сенниченко розповів, що тут навіть знаходили розтяжки з гранатами і вибуховими пристроями запальної дії. Одна з будівель комплексу нині майже повністю зруйнована, а в іншій в серпні цього року, нагадаємо, сталася пожежа.

Також повідомляли про знищений вітраж у будинку культури заводу "Електронмаш", який створила учениця відомої художниці Тетяни Яблонської Олена Гнєдаш. Активісти зверталися до Міністерства культури та інформаційної політики та Українського інституту нацпам'яті щодо збереження вітражів, але безуспішно.

Сенниченко підкреслює: сенс приватизації полягає в тому, щоб перетворювати непродуктивні підприємства на продуктивні. Це вірно і для"Електронмашу".

"Нові робочі місця, податки до бюджету, розвиток території, впровадження нових технологій і багато іншого. Завдання держави - створювати умови (від справедливого оподаткування до чесних судів), а не управляти бізнесами", - сказав глава Фонду держмайна.

Про результати аукціону стане відомо вже 12 листопада. Увечері цього дня визначиться щасливий покупець активів ДП "Енергомаш" - і Київ або отримає шанс стати передовим виробником мікросхем і електроприладів, або, враховуючи, що стоїть поруч "Ашан", ще один торгово-розважальний центр.