Пастор на Київщині виготовляє "пічки-ракети" для ЗСУ: фоторепортаж

Мільйони українців після лютневого нападу росії почали волонтерити, допомагаючи одне одному та ЗСУ. Хтось перераховує на армію певний відсоток від прибутку, хтось щодня донатить "чашку кави", хтось розміщує вдома переселенців, яких з рідного дому вигнали окупанти.

Новини.LIVE познайомилося з родиною пастора Ігоря Туровського, яка опанувала нове ремесло, аби допомогти українцям пережити зиму. Як разом з дітьми на власному подвір'ї чоловік виготовляє "пічки-ракети" — читайте в матеріалі.

Молитва на блокпостах

Понад десять років тому пастор-місіонер Ігор Туровський з дружиною переїхали з двокімнатної квартири у столиці у село Велика Вільшанка на Київщині. Власними зусиллями побудували дім, де виховують дев’ять дітей.

 

Чоловік зізнається, що через віру у селі їх спершу називали сектантами, але пізніше люди роззнайомилися і ставлення до родини змінилося. Ба більше, з початком повномасштабної війни, коли ворог був близько, до чоловіка приходили за порадою, а хлопці на блокпостах не відмовлялися від щоденних спільних молитов.

"Звичайно, ми не знаємо, яка доля буде у кожного. Чи хтось буде в ТРО в спокійних місцях, чи когось направлять на передову. На блокпосту старався хлопців підбадьорити. Показати, що Бог на їхній стороні, бо вони захищають свою Батьківщину і свої сім'ї. Багато часу на молитву у нас не було, бо була небезпека, різні дрони літали", — розповів пастор.

Згадує, що у селі дивувалися, що родина з великою кількістю дітей не тікає, не виїжджає з країни. Однак позиція чоловіка така, що кожен має бути на своєму місці.

"Якщо вже пастори будуть тікати, то що це? Що відчують прихожани? Кожен має бути на своєму місці і робити те, що повинен робити", — додав він.

Виготовлення "пічок-ракет"

В родині, яка звикла допомагати одне одному, не було сумніву, що у війну треба займатися волонтерською діяльністю і допомагати землякам. І оскільки ціле літо точилися розмови про складний опалювальний сезон у країні, Ігор зі старшими синами опанували відеоуроки з виготовлення "пічок-ракет".

Металева конструкція, яка важить близько 8 кг, призначена для приготування їжі або опалення приміщення. Її зручно перевозити і навіть переносити в руках. В день родина виготовляє одну "пічку-ракету". Її собівартість приблизно 800 грн, а в магазині вона коштуватиме щонайменше вдвічі дорожче.

Гроші на першу партію, яку волонтери вже відвезли в деокуповані села, родина отримала від знайомих з Америки. Додатково чоловік почав виготовляти бюджетні буржуйки зі старих бойлерів, які купив на металобрухті.

 

"Це не найкраща якість, але до кінця війни вистачить, щоб зігрітися", — сказав пастор.

На питання, яка допомога йому потрібна, скромно відповідає: "руки, які будуть робити". Залучити до роботи він може не всіх дітей, адже старші навчаються в місті, а двоє ще малі. Середні хлопці, які охоче допомагають тату, навіть пропонували йому зробити з домашньої майстерні бізнес просто неба, але чоловік відмовив.

"Якщо ми чимось вже почали служити людям і безкоштовно роздаємо, то ні в які рамки не влізе починати продавати. Ми їх роздаємо не через те, що ми багаті. Люди на це виділили гроші, а ми хочемо цим послужити", — розповів пастор.

Про війну він говорить мало. Каже, що відчував її наближення, бо бачив сон. Зараз мріє про найшвидшу перемогу та про те, що на сусідньому подвір'ї збудує церкву.

Фото: Ольга Кононенко / Новини.Live