Могилянка надихнула: в університеті Каразіна та академії Чайковського відмовилися від російської мови

В умовах повномасштабної війни тисячі українців радикально відмовилися від мови окупанта. Не лише під час навчання, а і під час спілкування в коридорах російську заборонили в Києво-Могилянській академії. Таке рішення університетської спільноти надихнуло інші виші протистояти ворогу забороною на його мову. Про ефективність такого флешмобу та крапку над "і" у мовному питанні Новини.LIVE розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

— Як ви оцінюєте ефективність рішення Могилянської академії про заборону російської в стінах закладу?  

— З початком повномасштабного вторгнення перехід на українську для громадян, які спілкувалися недержавною мовою, був доволі стрімким і разючим. Сьогодні можна говорити про абсолютний рекорд за роки незалежності — домінантна або переважна більшість громадян України спілкується державною мовою. Це стосується професійної сфери і побутового спілкування. 

Рішення університетської спільноти я очікував дуже давно. Вважаю, що студентська молодь, яка брала активну участь у революціях, завжди була рішучою і йшла проти свавілля і зловживань владою, це і є цвіт української нації. Студенти в різні часи відстоювали незалежність. Згадайте навіть героїв Крут, коли студенти з різних куточків України вийшли і захищали єдину українську державність. 

Власне  Києво-Могилянська Академія внутрішнім документом визначила,  що всі працівники зобов'язані використовувати українську мову. Окремим пунктом заборонено спілкуватися російською як мовою країни агресора. На думку ректора університету, в такий спосіб вони захищатимуть інформаційний простір. Це університетська колективна реакція на закиди російського агресора нав'язати російську мову як ту, що потребує необхідного захисту. Заборона мови окупанта — це навпаки захист національних інтересів в умовах війни. Захист української мови — це питання безпекове. 

— Чи підхопили інші виші ініціативу? 

— Є університети, які аналогічним кроком і шляхом пішли і раніше, і пізніше. Ректорат Харківського національного університету імені Василя Каразіна ввів посаду уповноваженого з захисту державної мови на громадських засадах. Відтепер він реагуватиме на можливі зловживання з боку доцентів та професорів університету на порушення прав студентів в частині забезпечення навчального процесу українською мовою. 

— Не секрет, що в  Харкові грішили російською під час викладання попри мовний закон. Війна чи поява омбудсмена змінить ситуацію?  

— Поява мовного омбудсмена в Харківському університеті — це в тому числі і реакція на низку штрафів і санкцій, які ми накладали на доцентів цього навчального закладу. Тому ми порадилися з ректором університету  і прийняли зважене рішення — має бути система громадського контролю, внутрішні ресурси, які будуть абсолютно відповідати нормам Закону України "Про вищу освіту". 

— Чи  варто на державному рівні ухвалити рішення про заборону російської у будь-якому вигляді у всіх закладах освіти? 

— Буквально вчора (31 січня. — Ред.) на засіданні колективу національної музичної академії імені Чайковського ухвалене аналогічне з Києво-Могилянською академією рішення, яким заборонено спілкуватися російською мовою як мовою країни-агресора. 

Хочу підкреслити, що в університетів є свої внутрішні документи, які вони можуть і зобов'язані приймати корпоративно. Тим самим вони балансують стосунки між здобувачами та надавачами освіти. Зрештою, це одна з найкращих інвестицій в українське майбутнє. Не може такого бути, щоб український студент не тільки не володів українською мовою, але і не пропагував цінності українського суспільства і не захищав ревно питання, пов'язані з українською безпекою.

Буду вірити, що найближчими днями відбудеться засідання Ради директорів університетів України за участю міністра освіти, сподіваюсь, що запросять і мене. Там я буду говорити про важливість і 21 статті мовного закону, і всього, що називають захистом національних інтересів. В умовах повномасштабного вторгнення питання мови є важливим та ключовим для консолідації українського суспільства. 

— Коли питання мови перестане бути дискусійним і відбудеться абсолютне утвердження української? 

— Для утвердження української потрібно, щоб її поважали,  нею спілкувалися, захоплювалися, співали, молилися і нею закликали до контрнаступу проти російського окупанта. Цього абсолютно достатньо, щоб українська на українській землі жила мільйони років уперед.