Метро "Оболонь": як будували підземний проспект у Києві. Фото

Метро Оболонь - як будували підземний проспект - Новини Києва

При проєктуванні станції Київського метрополітену" Оболонь", її задумували показати як проспект, підземне відображення шляхопроводу, під яким її побудували. Таке архітектурне рішення, а також назва ім'ям Олександра Корнійчука, і визначило зовнішній вигляд станції, елементи декору якої багатьом можуть здатися недоречними.

Історію створення та перейменування станції столичного метро "Оболонь" розповідає Новини.LIVE.

Читайте також:

Читайте також Як розважальна станція стала найбільш злачною в Києві.

Станції вже 40 років, її будували разом з новим житловим масивом "Оболонь" на півночі столиці і відкрили в 1980 році разом зі станціями "Тараса Шевченка" і "Петрівка" (нині - "Почайна"), як продовження "синьої" лінії метро.

Будували її відкритим способом, тунель тягнули від "Петрівки" через дамбу, що роздідила озера Опечень - Кирилівське (західне) і Йорданське (Східне). Над засипаним тонелем протягнули проспект, Центральний шляхопровід нового житлового масиву, і назвали на честь письменника і партійного діяча Олександра Корнійчука.

До моменту відкриття станції на Оболоні вже проживали 150 тисяч киян і лінія метро дозволила далі розширяться району, з трафіком якого трамваям і автобусам вже складно було справлятися.

Метро Оболонь

Проспект під землею

Проєктну назву нової зупинки "Оболонь-1" не залишили, а назвали станцію "Проспект Корнійчука". При оформленні станції вирішено було підкреслити зв'язок з проспектом і створити, ніби, підземне його відображення.

Щоб додати ілюзію простору, візуально розширити порівняно невеликий замкнутий простір і створити асоціацію з проспектом, був прийнятий ряд технічних і художніх рішень:

  • По-перше, підібрали світлу колірну гамму - добре освітлені бежеві стіни і біла стеля.
  • По-друге, стелю зробили не склепінчастою, що не характерно при бажанні додати візуального простору, а прямокутною. Це ніби розширило станцію, а відсутність розпису і прикрас на стелі, виводить її з візуального сприйняття.
  • По-третє, щоб додати урбаністичності, станцію зробили кутастою, з прямими лініями підлогових малюнків, кутами колон і декорованих світильників.
  • По-четверте, підлогу платформи виконали з сірого і чорного граніту, щоб створити асоціацію з міським асфальтом, а шестигранні кутасті колони зробили вузькими, щоб не забирали обсяг і нагадували вуличні ліхтарі вздовж дороги (над лініею колон, уздовж платформи тягнуться два суцільних ряди плоских світильників).

Метро Оболонь

Щоб висловити зв'язок з письменницькою і драматургічною діяльністю Олександра Корнійчука, який дав ім'я станції, на колійних стінах розмістили ковані композиції на тему мистецтва і театру.

Метро Оболонь

Назва

Олександр Корнійчук (1905-1972 роки життя) був обласканим радянською владою письменником, який став лауреатом п'яти Сталінських премій і дійшов у своїй партійній кар'єрі до поста голови Верховної Ради УРСР.

У 1990 році ця ж Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України і від усього, що було пов'язано з комуністичним минулим, почали відмовлятися. П'єси Корнійчука перестали ставити в театрах, а художня цінність його творів піддана критиці і викреслена зі шкільної програми. Того ж року станцію "Проспект Корнійчука" перейменували на "Оболонь".

Цікаві факти

Проспект Олександра Корнійчука був перейменований в Оболонський лише через три роки після перейменування станції метро - в 1993 році.

Ім'я Корнійчука стерто з народної пам'яті і ковані зображення на театральну тематику бачаться не до місця: асоціювати їх ні з ким і ні з чим, в окрузі немає ні театрів ні палаців культури.

Візуальний простір підземного проспекту успішно "гаситься" великою кількістю строкатих рекламних плакатів на колійних стінах, і в які огорнули навіть колони.

Сліди від букв, якими було виконано стару назву, видно досі. Дірки від болтів в облицюванні колійних стін просто замазали шпаклівкою.

Метро Оболонь

Інші історії про київське метро

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.

Київ пам'ятник архітектури метро транспорт історія мистецтво