"Гроші на вітер": Київ витратить майже півмільярда гривень на вивчення зливовок і підземних комунікацій
Поділитися
У столиці 800 км комунікацій зливової каналізації, велика частина яких не ремонтувалися десятиліттями – але на її ремонт щорічно йдуть мільйони гривень зі столичного бюджету.
І підуть ще: як стало відомо Новини.LIVE, 20 вересня КП "Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва" оголосило тендер: "Технічне обстеження, інвентаризація та виготовлення технічних паспортів об'єктів Київської міської дощової каналізації по об'єкту: "Реконструкція об’єктів Київської міської дощової каналізації комунальної власності територіальної громади міста Києва".
Очікувана вартість закупівлі - 464,1 мільйонів гривень. Початок аукціону призначено на 26 листопада 2021 року.
460 млн-куди і навіщо
Мета цих робіт, згідно тендерної документації – - приведення зливової каналізації по місту "до нормативного, технічного та екологічного стану, забезпечення їх належного функціонування, підвищення пропускної спроможності та впровадження єдиної системи складання, обліку та використання даних про ці об'єкти".
У цих же документах і вказані технічні моменти. Наприклад, загальна протяжність Київських мереж становить 2785,4 кілометрів, з яких:
- магістральні колектори дощової каналізації - 831,5 км;
- малі річки, меліоканал, відкриті водойми - 62,7 км;
- внутрішньоквартальні водостоки – 1700 км;
- штольні, галереї – дренажі - 191,2 км.
А також 8 очисних споруд і 5 насосних станцій. Всі ці дані, втім, зажадають оновлення.
Щоб простіше: за 460 млн гривень комунальники хочуть скласти повну карту комунікацій, проінвентаризувати їх, визначити, де що потребує ремонту і наскільки капітального, і відзвітувати про це. А потім, ймовірно, буде підніматися питання про те, що з цим всім робити і скільки сотень мільйонів гривень на це піде цього разу.
У попередніх серіях
Приводом для такого тендеру стало розпорядження голови КМДА Віталія Кличка № 2093 від 30 грудня 2020 року "Про реконструкцію об'єктів Київської міської дощової каналізації комунальної власності територіальної громади міста Києва"
Саме цим розпорядженням КП "Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва" було визначено замовником робіт, і воно повинно "отримати вихідні дані для проєктування, забезпечити проведення технічного обстеження та інвентаризації дощової каналізації, визначити генеральні проєктну та будівельну організації".
За найскромнішими підрахунками, на утримання і ремонт зливової каналізації за п'ять років з міської скарбниці було витрачено близько 260 млн грн.
На жаль, кияни не бачать результатів цих робіт – за останні півтора року міській владі скаржилися на роботу зливоприймачів 3050 разів.
Ще три роки тому, в 2018 році, менше половини очікуваної суми цього тендеру планувалося витратити на ремонт і реконструкцію зливів – близько 200 млн гривень, з яких розпланували:
- колектор на Броварському проспекті – 190 млн грн;
- Капітальний ремонт зливової каналізації на вул. Вересневій (Дарницький район) та реконструкція ливнівки на вул. Лаврській – 8,73 млн гривень;
- був укладений договір на розробку проєкту по реконструкції колектора дощової каналізації від вул. Вересневої, вул. Російської до вул. Тростянецької в Дарницькому районі. Проєкт мали розробити до Квітня 2019 року – сума не названа;
- реконструкція зливової каналізації на Броварському проспекті від вул. Митрополита Андрея Шептицького до мосту "Метро". Роботи планували виконувати у дві черги: під час першої реконструювати колектор дощової каналізації, при другій – побудувати очисні споруди. Загальна вартість робіт склала майже 190 млн гривень;
- реконструкція зливової каналізації на Броварському проспекті від вул. Митрополита Андрея Шептицького (вул. Луначарського) до мосту "Метро" через Русанівську протоку в Дніпровському районі (перша черга), сума – 133,3 млн гривень;
- у 2018 році також була запланована розробка проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Реконструкція колектора дощової каналізації від вул.вересневий кут, вул. Російської до вул. Тростянецької в Дарницькому районі міста Києва". Вартість робіт – 1 млн 35 тис.гривень.
Це при тому, що всього на будівництво, реконструкцію та ремонт вулиць у бюджеті виділено 1,293 млрд грн. З них тільки на реконструкцію проспекту Степана Бандери від Московського мосту до вул. Олени Теліги, в яку входив ремонт каналізації, планувалося виділити рекордні навіть для київського бюджету 596 646 300 грн (132,6 млн грн за кілометр).
У цьому ж році посадові особи КП "Плесо" та ТОВ "Княжна Либідь" уклали низку договорів на проведення робіт з реконструкції зливової каналізації системи озер Опечень в Оболонському районі, у тому числі:
- загальна реконструкція каналізації системи озер Опечень в Оболонському районі Києва-договір №1021 від 9 серпня 2018 року на 8 млн 388 тис. гривень;
- реконструкція на ділянці озера Кирилівське-договір №1032 від 31 Серпня 2018 року на 13 млн 504 тис. грн;
- реконструкція на ділянці озера Йорданське-договір №1051 від 11 жовтня 2018 року на 16 млн 671 тис.грн.
А ось в травні 2021 року ситуація з т.зв. дощівками розжалобила навіть європейців: так, з листа економічного радника Посольства Франції в Україні Жан-Жака Гійодо від 30 березня 2021 року генеральному директору ПрАТ " АК "Київводоканал" Дмитру Новицькому стало відомо, що Франція готова надати ПрАТ "АК "Київводоканал" пільгову позику в розмірі 70 млн євро (2,159 млрд гривень) на реалізацію проєкту модернізації водопровідно-каналізаційного господарства столиці.
Згідно прийнятій Київрадою у травні 2021 року "Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки", тільки на будівництво, капремонт, реконструкцію столичних колекторів на 4-річний період передбачено 5,82 млрд гривень, з них 983 млн гривень на 2021 рік. Більша частина цих грошей - з інших джерел, тоді як бюджетних коштів тут 76,82 млн гривень.
На думку ж депутата Київради 8 скликання (фракція "Опозиційна платформа – За життя"), члена Постійної комісії з питань ЖКГ Олександра Попова, грошей на ремонт і очищення стоків не вистачає, і ця проблема тягнеться десятиліттями.
“У новій програмі, яку ми проголосували про розвиток ЖКГ, передбачені обсяги ресурсу на вирішення проблем відведення зливових стоків. На жаль, департамент фінансів, перш ніж програму винесли в зал, підвів її під можливості бюджету і там залишилися жалюгідні крихти. Кошти закладені, але їх явно недостатньо. […] З точки зору містобудування місто розвивається неправильно, мікрорайони та окремі будинки будуються там, де застарілі вже зливові стоки з не розрахованою на такі навантаження пропускною здатністю. Якщо ми більше міських територій впорядкуємо, заасфальтуємо, упорядкуємо і направимо стоки в каналізацію, то обсяг стоків збільшиться, а пропускна здатність залишиться колишньою. Плюс, стоки вимагають очищення, а ця проблема в Києві не вирішена", – прокоментував Попов.
Поточна ситуація
І всі ці гроші, на відміну від опадів, відлітають у трубу.
Депутат Київради Владислав Михайленко (фракція "Європейська солідарність") каже, що проблема стоків більш комплексна, ніж здається на перший погляд – застарілу вже тоді систему Київ отримав у спадок від "совка" і з тих пір практично їй не займався.
"Сьогодні в Києві немає жодної людини, яка всю цю систему знає і розуміє. Все розібрано по шматочках проєктними інститутами. Місту необхідно зібрати ці дані в єдину карту, щоб зробити комплексну оцінку стану. У роки Незалежності Київ отримав все в незавершеному вигляді і це потрібно було розвивати. Але спочатку у міста не було коштів або часу – а потім-просто забули. З часом комунікації стали руйнуватися, немає ні додаткових колекторів, труб, нічого не чиститься",- розповів він.
Київ міг би давно закупити необхідну для чищення зливоприймачів техніку і вже частково вирішити питання. А якщо ні-найняти підрядників-фахівців, щоб проблемою займалися приватники, вважає депутат.
"Існує спеціальна техніка, яка чистить зливові стоки. Вона використовується за кордоном, в країнах Європи, Азії. І коштує вона не якихось космічних грошей, Київ міг би її закупити. Або місто може найняти підрядників. Найчастіше зливові стоки-це проблема комунальників. Величезні гроші йдуть на утримання великого комунального господарства. Це велика кількість співробітників, купа техніки, яка постійно ламається, споживає чимало пального. Проте, коли потрібно будувати міст, дорогу, перепрокласти трубу або зробити щось ще-наймається підрядна організація. І за підсумком утримання цього господарства не має сенсу, адже кожен дощ у місті перетворюється на стихійне лихо. Я вважаю, що комунальників можна розпустити і за ці гроші наймати підрядників",- продовжив він.
За словами журналіста та координатора ВГО "Стоп корупції" Романа Бочкали, ремонти та будівельні роботи водостоків та колекторів у Києві важко проконтролювати.
"Важко відстежити, якої якості матеріали використовуються при будівництві ливневки. Важко перевірити-побудували дійсно 10 км, або побудували 5 і ще на 5 вони закрили акти виконаних робіт. Це можна виявити, провівши відповідні експертизи, але, на жаль, вони не завжди проводяться. І корупція у нас не тільки в київській мерії, а й правоохоронній системі також. Власне кажучи, ті відкати і гроші, які заробляються з тих тендерів - іноді частина їх йде правоохоронцям, щоб вони закривали очі на цю проблематику",- зазначає громадський діяч.
Бочкала також зазначив, що дорожні водостоки - не найбільша проблема. Якщо вони і справляються зі своєю роботою, то далі стічних вод з них нікуди стікати. Проблема - засмічені колектори.
А поки очищенням займаються в основному Громадські організації, а не столична влада: зовсім недавно, 17 вересня громадська організація "Києве, мий" відзвітувала про завершення очищення стоків у районі станції метро "Лівобережна".
"За кілька годин дістали з-попід восьми решіток зливової каналізації півтонни сміття – 12 мішків по 40-45 кг.серед знахідок: ножі, ложки, пакети, пластикові пляшки, і мільярди недопалків", - пишуть волонтери.
Того ж дня, до речі, у всіх районах столиці гідрослужби комунальної корпорації "Київавтодор" посилили роботу: очищали колектори зливової каналізації, дощоприймальні колодязі та решітки водостоків. Також ремонтують оглядові колодязі.
Напевно, вплинули обшуки, що трапилися трохи раніше, пов'язані з підозрою службових осіб КК і десятка інших комунальних підприємств у привласненні та розтраті коштів бюджету Києва за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України
І тільки рідкісні щасливці стають очевидцями того, як чищенням ливневок займаються безпосередньо комунальники.
Зате майже всі кияни кожен сезон дощів з року в рік спостерігають одну і ту ж картину – потоп 2018 року мало чим відрізняється від потопу в 2021.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
