Туалети в київському метро: мрія чи реальність

Кияни та гості столиці не один десяток років вимагають, щоб в метрополітені, як це повинно бути в європейській країні, запрацювали громадські вбиральні. Втім, хоч перші поштовхи до змін і відбулися два роки тому з прийняттям нових державних будівельних норм, туалети якщо і з'являться, то нескоро і тільки на нових станціях - які теж будуть побудовані невідомо коли.

Трохи історії

Столичні жителі неодноразово направляли петиції до КМДА із проханням обладнати вбиральні на станціях метрополітену. Всі вони назбирали чималу кількість голосів (від трьох сотень до трьох і більше тисяч), та жодну не було розглянуто. У ЗМІ навіть виходили тематичні матеріали, що зачіпали цю тему.

Згідно до відповіді КП “Київський метрополітен”, відповідно до державних будівельних норм (ДБН) попередніх часів, обладнання громадських вбиралень на станціях метрополітену не передбачалося – принаймні, для громадського користування: 

“Наявні на станціях туалети призначені виключно для обслуговуючого персоналу та розташовані у комплексі виробничих приміщень станцій, доступ до яких стороннім особам заборонено”, – йдеться у відповіді КП.

Це стосується метрополітенів усіх міст на території колишнього СРСР. Така ж проблема існує і в білоруському Мінську, і в російських Москві та Санкт-Петербурзі. Як пояснювали тамтешні експерти, громадські вбиральні не проєктували через нібито те, що відстані між станціями відносно невеликі. Інша причина: багато станцій Київського метрополітену - глибокого закладення, тому розташовані нижче рівня каналізації.

“Метро починали проєктувати до війни, лінії тоді були короткі й потреби в туалетах не було, за винятком туалетів для співробітників. Однак службові вбиральні на більшості станцій знаходяться в тунелях. У доступному місці (в вестибюлях) вони є, але таких мало і в основному на нових станціях. Доступ в них закритий для пасажирів, а в туалети в тунелях взагалі неприпустимий - це небезпечно”, – розповідав автор сайту Tualet.ru Володимир Пріоров в інтерв’ю TheVillage. 

В екстрених випадках пасажирам з дуже маленькими дітьми співробітники метрополітену йдуть назустріч і відводять їх у службові туалети, писала на TheVillage Україна тодішня радниця начальника, а нині заступник начальника КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон. 

“Зараз в інтернеті за невеликі гроші можна знайти засоби, які використовують для того, щоб "зводити" дитину в туалет. В інших випадках потрібно піднятися наверх станції і зайти в туалет найближчого закладу харчування. Раніше було прийняте рішення Київради, яке дозволяє скористатися громадською вбиральнею будь-якого такого закладу”, – зазначала Макогон.

Наші часи

З того часу і досі: якщо киянину у метро потрібно буде до туалету – виходь назовні та шукай кафе чи ресторан. У “виробничі приміщення” ніхто не має права тебе пустити, навіть якщо від цього залежить твоє здоров’я. 

У 2018 році у липні голова Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе на своїй Facebook-сторінці питав поради людей стосовно вбиралень у метрополітені. У своїй публікації він посилався на чинний на той момент ДБН, а також на те, що у місті повинна функціонувати система громадських вбиралень, і метро також повинне бути ними облаштоване:

“…Було багато пропозицій щодо туалетів в метро, доступних для звичайних людей (пасажирів метро). Питання не нове і періодично підіймається громадянами. Наскільки мені відомо, в Києві навіть створювали таку петицію, яку підтримало багато киян. Тобто запит у суспільства є. Але проєктування публічних туалетів на станціях метрополітену в державних будівельних нормах зараз не передбачено. […] Можливо, на самих перонах станцій робити це буде складно технічно. Альтернативні варіанти – проєктувати громадські вбиральні при вході у метро або в підземних переходах. Це буде зручно для людей. У багатьох країнах Європи саме так і зроблено, наприклад, у підземках Лондона, Парижа чи Рима працюють такі туалети. До речі, в Україні також є приклади влаштування туалетних кімнат для пасажирів метро на деяких станціях харківського метрополітену”, – написав Парцхаладзе.

Минув рік, і в червні 2019 року голова КБУ звітує: зміни у ДБН внесено. Відповідна норма міститься в оновленому ДБН “Метрополітени”, що вступив у дію з 1 вересня 2019 року.

Згідно з новим ДБН, під час нового будівництва та реконструкції повинні передбачатися санвузли у межах вестибюля станції, тобто, на вході/виході до них. Санвузли мають обов’язково бути доступними для всіх груп населення і враховувати потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Але з’являтимуться вбиральні лише на нових станціях та тих, які будуть реконструювати. Така остаточна відповідь комунального підприємства (КП) “Київський метрополітен”. А допоки туалети не будуть облаштовані не тільки на нових, але й на старих станціях, будуть ситуації як у 2019 році, коли молодик помочився прямо на рейки на одній зі станцій підземки.

Туалети – назовні

Облаштувати наземну мережу громадських вбиралень значно дешевше, вигідніше і правильніше, ніж спроєктувати її десь під землею, розуміючи, що це буде дуже дорого, вважає Наталка Макогон. І у цьому напрямку робота ведеться: відповідну петицію “Про створення мережі громадських вбиралень” Сергій Щелкунов направив ще у 2016 році, вона набрала понад 10 тисяч підписів.

Петиція передбачає реалізацію в три етапи. Перший – облаштування туалетів в місцях великого скупчення людей і транспортних потоків. Другий – місця рекреації та відпочинку. Третій – райони і квартали, де проживають мешканці, з певною відстанню щодо встановлення цих вбиралень.

“Радянські містобудівники виходили з позиції, що так, дійсно, метро – це стратегічний об’єкт, бомбосховище, і тому туалетів тут немає. Але вони були поряд зі станціями метро. Скажімо, метро Нивки – на виході існувала досить велика громадська вбиральня, яку пізніше переобладнали під гральні автомати. Питання не в тому, щоб облаштовувати туалети на самих перонах, а щоб на кожній станції був доступ до адекватних вбиралень. Якщо там можна будувати магазини або торговельні площі, чому не можна зробити туалети – не знаю. Сучасна громадська вбиральня має бути комплексом, який задовольняє гігієнічні потреби киян. І це не тільки, вибачте –  «пісяти» і «какати». Це дезінфікувати руки, мати можливість змінити підгузки, доступ до питної води, до товарів гігієни, це доступність з точки зору мобільності. Дірка в підлозі чи смердючий біотуалет – не те, куди можна йти в сучасній європейській столиці”, – вважає автор петиції Сергій Щелкунов.

Робота з боку міськвлади над реалізацією петиції триває вже 5 років. У 2018 році, наприклад, коштом міського бюджету планувалося встановити 433 громадські вбиральні по місту, з них 212 – на локаціях біля метро та вузлових зупинках громадського транспорту. 

Пізніше того ж року обмежилися розпорядженням Кличка про безоплатне та вільне користування мешканцями та гостями міста Києва туалетами у закладах громадського харчування, а масштаби по встановленню вбиралень трохи просіли: тепер планувалося встановити 16-20 сучасних автоматизованих громадських вбиралень європейського зразка протягом 2018-2019 років.

2019 рік почали з будівництва інженерних мереж для встановлення автоматизованих громадських вбиралень модульного типу по 6 об'єктах, капітального ремонту в 5 громадських вбиральнях стаціонарного типу, та реконструкції 10 громадських вбиралень стаціонарного типу. 

“У 2019 році СВКП «Київводфонд» виконано капітальний ремонт п’яти громадських вбиралень стаціонарного типу та заплановано капітальний ремонт ще чотирьох громадських вбиралень на 2020 рік”, йдеться у звіті станом на лютий 2020 року.

Останній апдейт заступник голови КМДА Петро Пантєлєєв опублікував у квітні 2021 року. У його листі від 09.04.2021 № 003-508 сказано, що наразі існує 28 таких вбиралень, які передають з відання СВКП “Київводфонд” до відання трьох підприємств: КП “Плесо”, КП “Київміськрозвиток” та комунальної організації “Київзеленбуд”.

Що ж стосується туалетів безпосередньо у підземці, а саме обіцянці врховувати клозети у проєктах нових станцій – там якраз будується метро на Виноградар. Побачимо…

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.